ЗАЧА́ХКАТИ, ає, док. Почати чахкати, з шумом випускати пару, гази і т. ін. (про машини, механізми). Полоснувши прожектором по насипу, він [поїзд], наче жива потвора, важко зачахкав, сипонув сліпучими іскрами і з гуркотом пішов на нас (Кол., На фронті.., 1959, 98); Зачахкали міномети, й невеличкі міни з хлюпанням рвались, розбризкуючи разом з осколками грязюку (М. Ол., Чуєш.., 1959, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 401.