ЗАЧО́ХЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачохли́ти. * Образно. З-за його плечей виглядала по-старосвітськи навхрест зачохлена двома хустками рухлива голова Христі Гордієнчихи (Стельмах, Правда.., 1961, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 410.