ЗАШИ́КАТИ, аю, аєш, док., на кого і без додатка, розм. Почати шикати, заговорити «шш», примушуючи замовчати. Не дали чоловікові до краю висловити своє запитання. Зашикали, зашипіли на нього… (Ле, Міжгір’я, 1953, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 414.