ЗАШПУНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШПУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. буд. Робити шпунти, виступи або пази на ребрі дощок; //З’єднувати дошки за допомогою шпунтів.
2. спец. Герметично закривати спеціальною затичкою вино, що бродить. * Образно. Що? може напечеш гарячих буханців, Заколеш підсвинка та м’ясом нагодуєш Калік, сиріток і старців, Та тим і пельку ти кирпатій [смерті] зашпунтуєш? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 418.