ЗАШТУ́РХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зашту́рхати. Працюючи змалечку пастушком-верблюдником і дуже заштурханий та засіпаний зо всіх боків панськими посіпаками, не мав я в серці левиної відваги (Гончар, II, 1959, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 419.