ЗБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Домовитися про що-небудь, погодитися на чомусь. І оце постановили скликати сход, були із Ліщинівки посланці — збалакались, що сход відбудеться (Головко, II, 1957, 260).
2. Зачепити що-небудь в розмові, розговоритися про когось, щось. Збалакалися про попів (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 426.