Що oзначає слово - "зберігати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ж; мин. ч. збері́г, зберегла́, ло́; перех.

1. Оберігаючи, тримати цілим, не давати пропасти, зникнути. — Старі архіви треба зберігати (Донч., II, 1956, 11); Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині на самому дні синове срібло (Гончар, Таврія, 1952, 63); Марія впізнала себе. То було давнє, школярське фото. І як він зберіг його? (Кучер, Чорноморці, 1956, 16); // тільки недок. Містити в собі що-небудь. Велика і прекрасна наша Батьківщина!..Надра її земель зберігають в собі невичерпні багатства (Визначні місця Укр., 1958, 9).

2. Тримати що-небудь у певних умовах, оберігаючи від псування, руйнування. Насіння треба зберігати в сухих приміщеннях з доброю вентиляцією (Колг. енц., І, 1956, 141); Він описує давні могили.. і сумує, що ми не вміли зберегти тих могил непорушеними для своїх нащадків (Коцюб., III, 1956, 24); // Дбаючи, тримати що-небудь у доброму стані, намагатися залишити незмінним. Михайло.. дивився на Ляського, що в цей час показував різні гімнастичні вправи, щоб зберегти своє здоров’я (Досв., Вибр., 1959, 115); Олександр, щедро розсипаючи усмішки, думав: «Маман не хоче старіти. Усіма засобами намагається зберегти сліди молодості. Дивна жінка!» (Кочура, Зол. грамота, 1960, 171); // Захищати від небезпеки, рятувати кого-, що-небудь. — Стрілець,— ти брат мій, друг навік, Мій побратим, мій рятівник, Ти в час нерівної борні Життя і честь зберіг мені (Бажан, Роки, 1957, 238); Молоді партизани дали слово зі зброєю в руках відстояти і зберегти завоювання Жовтня (Шер., Молоді месники, 1949, 7); // від чого. Оберігати, захищати від чого-небудь згубного. Кожен з нас любов свою зберіг Від зради, від зневаги і від стужі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 136); // Залишати що-небудь без змін. Конче пришлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов’язком зберегти всі особливості Вашого письма (Коцюб., III, 1956, 261); // Продовжувати залишатися в якому-небудь стані, не втрачати якихось ознак, властивостей, якостей і т. ін. Йшов [Вільсон] до головнокомандуючого, роздратований, але зовні намагався зберігати невимушеність і цілковитий спокій (Кочура, Зол. грамота, 1960, 352); — Не дам нікому орудувати над моєю косою! Не вміла я зберегти своєї слави, не достойна носити і дівочої краси! (Кв.-Осн., II, 1956, 453); — Він до останнього подиху зберіг вірність присязі, вірність прапорові, вірність своїй Батьківщині,— говорив гвардії майор (Гончар, III, 1959, 123); // Дотримуватися чого-небудь. Ескадра йшла, зберігаючи бойову дистанцію (Кучер, Чорноморці, 1956, 55); Він попрощався зовсім байдуже. Та саме в отій байдужості було глибоке порозуміння. Немов ми умовлялися мовчазно нашу удавану байдужість зберегти й на людях (Вільде, Сестри.., 1958, 303); // Тримати що-небудь у пам’яті, пам’ятати. Він погас, як вечір гасне, Але образ той прекрасний Збережу довіку я — Саксаганського ім’я (Рильський, І, 1956, 386); * Образно. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже… Дарма… нехай… на самім споді Твій образ світлий збереже (Граб., І, 1959, 465).

Зберіга́ти таємни́ці — тримати в секреті що-небудь, не розголошувати. Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гончар, II, 1954, 82); Зберіга́ти тради́ції — не змінювати, не порушувати традиції, що-небудь узвичаєне. Це були святі традиції його роти, його честь, його слава, і старшина зберігав їх недоторканно чистими (Гончар, І, 1954, 172); Зберіга́ти (зберегти́) в се́рці (в душі́) кого, що — маючи когось, щось близьким, дорогим, добре пам’ятати. Такими — в труді і дерзанні — Я вас у душі зберігаю, Оновлені землі, кохані — Простори з Дністра до Дунаю (Нагн., Зустрічі.., 1955, 47); Петренко і справді побачив Леніна на мітингу і навіки, на все життя, зберіг у серці його світлий, незабутній образ (Донч., Дочка, 1950, 8).

3. Дбайливо ставитися до чого-небудь, не розтрачувати чогось. [Xрапко:] Чи оцінять то вони батькові труди? Чи збережуть те добро, що назбирав для їх? (Мирний, V, 1955, 122); Сама я читати не хочу, боюся втоми.., може, прийдеться трохи поговорити під час дебатів (що певне будуть), то треба зберегти енергію (Л. Укр., V, 1956, 377); // Залишати що-небудь для когось; приберігати. Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев’язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях, зберігаючи для себе (Гончар, III, 1959, 141); Цибатий просто вже ліз, як сліпий, та Котовський удар зберігав свій десь наостанок (Тич., І, 1957, 271); //Заощаджувати, економити що-небудь. Малий барабан [моталки] хутчіш крутиться, біля нього витяжна труба, і плівка, на ньому сохнучи, зберігає нам кілька хвилин (Ю. Янов., II, 1958, 116); В ці ночі довгі І недоспалі Зберіг заводу я Немало сталі (Забашта, Нові береги, 1950, 35).

4. Удержувати що-небудь, не упускати, не втрачати. Вона [камера] порожня. Але зберігає чийсь важкий дух, як тільки вміє його зберігати кожне житлове приміщення (Збан., Єдина, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 428.