Що oзначає слово - "збитий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зби́ти. Краща доля була тим лицарям, з сідельця збитим,— по праву давньому була їм щира воля гукнути: «вбий мене»… і — бути вбитим (Л. Укр., І, 1951, 221); Запорожець схилився до збитого птаха (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36); Коли впав збитий Марією пікірувальник, фотокореспондент Колосок сидів недалеко в ровику (Кучер, Чорноморці, 1956, 373); Василь побачив збиту з ніг Франку і поспішив до неї на захист (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84); Одцвіли, обсипали збитий холодними дощами цвіт пишні жоржини (Коз., Сальвія, 1959, 117); Скрізь на траві ще лежала роса, а там, де проходили олені, вона була збита (Скл., Святослав, 1959, 14); Полетіли кілочки, збиті ногами, а на місці їх загрузли в землю гострі палі інжекторів, цокнули головки — і почалась пальба (Коцюб., І, 1955, 226); Збитий з висот, противник відкочувався все далі (Гончар, III, 1959, 84); З ключем у руці машину обходив сам Шаблій, заклопотаний, із збитим на потилицю картузом (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 165); Він важким, докірливим поглядом дивився на вузькі шпальти, на сірі рядки трохи збитого шрифту (Жур., Опов., 1956, 7); Селяни повільно розходились з майдану, збитого за чотири дні на порох (Панч, II, 1956, 251); Щодня божого діточки її, як бубон, збиті. А хоч коли й мине день без карності, все неспокійно (Вовчок, І, 1955, 28); Наспіх збитий з соснових дощок стіл був завалений оперативними картами (Дмит., Наречена, 1959, 119); Нашвидку збитий табір не міг довго вистояти проти навали козаків (Панч, III, 1956, 428); Кучерява, збита в ковтуни, голівка давно не бачила гребеня, проте незвичайна врода дівчинки нітрохи не меркла від такої оправи (Вільде, Сестри.., 1958, 517); Марія ніжно вкладала сонну Тамару на збиті нею батькові подушки (Ле, Міжгір’я, 1953, 485); Над дорогою знялася хмарою пилюка, збита десятками кінських копит (Шиян, Партиз. край, 1946, 212); За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода,— корабель набирає швидкість (Ткач, Крута хвиля, 1956, 123); Яблука обчищають від шкірочки, видаляють серцевину, нарізують їх тонкими кусками, змішують з молоком, добре збитими яйцями, сіллю, цукром, добавляють.. борошно і замішують тісто (Укр. страви, 1957, 256); // рідко. Зітканий. Щоб тепліше було, Чайченко щільно вмостив їх [дітей] на грубому, в гречечку збитому рядні (Стельмах, Хліб.., 1959, 35); // зби́то, безос. присудк. сл. Матвій скоса позирнув на Дорину і по очах побачив, що її трохи збито з пантелику (Мик., II, 1957, 352); Коло клуні пашня потрушена: з півстіжка, чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто… (Вовчок, І, 1955, 170); Ой, у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Всі шляхи на Україні Стоптано та збито (Перв., II, 1958, 171); — Тебе я викину, — розгніваний народ сказав: — закрито свободу нам? В підпіллі буде збито на тебе силу. Що ж. Кінець Денікіну! (Тич., І, 1957, 129).

Зби́ті на оди́н кшталт — схожі чим-небудь один на одного. Данькові брати й сестри, білоголові, бистроокі, збиті на один кшталт,— були такі ж моторні, як і всі Чкалови (Ільч., Вибр., 1948, 60); Мі́цно зби́тий — здоровий на вигляд, кремезний, дебелий. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Ю. Янов., IV, 1959, 92); Невеличкий на зріст, але міцно збитий, ніби вилитий з гуми, ..він дзигою крутився серед тих, що билися (Добр., Ол. солдатики, 1961, 118); На́че (як, мов) зби́тий (зби́та): а) кремезний, дебелий.— Хіба не сподівалася? — запитала Пріська, зазіхаючи на здорову, наче збиту дівку (Л. Янов., І, 1959, 143); б) безсилий, змучений. Нарешті заснув [Данкевич] над ранок; уже світало. Встав невиспаний і як збитий (Мак., Вибр., 1954, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 437.