ЗБИТКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. збиткува́ти 2, 3 і збиткува́тися. Через кілька днів Микола знов був свідком збиткування офіцера над рядовим (Гжицький, У світ.., 1960, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 438.