ЗБУ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який збуджує, має властивість збуджувати. З роками знижується [в людини] рухомість нервових процесів, зменшується сила збуджувальних і змінюється сила гальмівних, відмічається їх більша урівноваженість (Фіз. вихов.., 1954, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 454.