Збу́дьок, дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 126.
Що oзначає слово - "збудьок"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.