ЗБІЛЬШОВИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр пас. мин. ч. до збільшови́чити. Проти мурів, проти молу в нас бадьорість комсомолу — ще й підмога йде: збільшовиченої ери піонери, піонери — партія веде (Тич., І, 1957, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 442.