ЗВ’ЯЛИ́ТИСЯ, зв’ялю́ся, зв’я́лишся, док., рідко.
1. Стати в’ялим, сухим; зав’янути (про рослини).
2. перен. Передчасно зістаритися, стати кволим, немічним; // Змучитися від страждань, тяжких переживань. Серце моє зсохло, зв’ялилося за сином, що у москалі віддано (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 507.