ЗВЕ́ДЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. звести́ 5-12, 16. Сполучення всіх подібних між собою членів многочлена в один член називається зведенням подібних членів многочлена (Алг., І, 1956, 45); Вправи для плечового пояса і рук. Зведення і розведення лопаток (Худ. гімнаст., 1958, 47).
2. Одножанрові тексти різних авторів, об’єднані в один твір. Одним з найбільших історичних творів цього часу [XVI ст.] було Лицеве (тобто ілюстроване) літописне зведення (Іст. СРСР, І, 1957, 124).
3. Певні відомості, дані, зібрані в один документ; документ з такими відомостями, даними. Тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом.. Писарі, що складали на колінах свої нескінченні зведення, надавали картині якогось діловитого вигляду (Гончар, III, 1959, 53); Щоб скласти зведення погоди, Центральний інститут прогнозів у Москві опрацьовує тисячі телеграм, що надходять з різних кінців земної кулі (Рад, Укр., 6.1 1965, 3); Щербина потер рукою сиву скроню, знову поклав зведення на середину стола (Жур., Звич. турботи, 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 463.