ЗВЕДЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. зведеня́, я́ти, с.), розм. Зведені брати і сестри. Діти між собою часто сваряться — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята,— у них ніколи ласки нема (Укр.. казки, 1951, 333); Батько женився вдруге, взявши вдову теж із дітьми. В хаті почалися сварки..— пекло, що завжди буває в хаті, де повно зведенят (Вас., II, 1959, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 463.