ЗВИРОДНІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. звиродні́лий. Засобами сатири письменник [П. Мирний] розкриває всю нікчемність, звироднілість, людиноненависництво поміщиці (Укр. літ., 9, 1957, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 473.