ЗВИС, у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс. Східноукраїнське житло мало ряд характерних особливостей. Невисока, без уступів, солом’яна покрівля, з м’якими обрисами мала розвинені звиси, особливо з головного й бокового фасадів (Нар. тв. та етн., І, 1965, 19); Звичайно звис даху спускається низько і висувається далеко вперед від стіни, утворюючи широкі.. навіси (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 473.