ЗВИСА́ННЯ, я, с.
1. Стан за знач. звиса́ти.
2. Положення тіла під кутом між горизонтальною і вертикальною площиною. Установка заготовки на столі або пристрої повинна бути виконана так, щоб стіл верстата мав по можливості найменше звисання відносно своїх напрямних (Фрез. справа.., 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 473.