ЗВО́ГЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВО́ГЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити вогким, вологим. Анастас видобув із-за туніки дві вузенькі наліпки, помазані риб’ячим клеєм. Звогчив їх, підтягнув у двох місцях шкіри лиця і приклеїв наліпками так, що все лице змінило вигляд (Оп., Іду.., 1958, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 490.