ЗВОЛО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗВОЛО́ЖИТИСЯ, иться, док.
1. Насичуватися вологою; ставати вогким, вологим. При поливах звертали увагу, щоб достатньо зволожувався той шар грунту, в якому розміщується основна маса коріння рослин (Колг. Укр., 3, 1959, 18); Після грози з дощем, що пройшла стороною від Чемала, повітря зволожилось (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 215); // Запливати сльозами (про очі). Судороги перехопили йому горло, зволожились затуманені очі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 695).
2. тільки, недок. Пас. до зволо́жувати. Розстелена на лузі тонким шаром льняна соломка зволожується дощами і росами (Техн. культ., 1956, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 495.