ЗВОЛОЧИ́ТИ1 див. зволі́кати.
ЗВОЛОЧИ́ТИ2, лочу́, ло́чиш, перех. Док. до волочи́ти 5.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 496.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ЗВОЛОЧИ́ТИ1 див. зволі́кати.
ЗВОЛОЧИ́ТИ2, лочу́, ло́чиш, перех. Док. до волочи́ти 5.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 496.