ЗВУКОЗОБРАЖА́ННЯ, я, с., мист. Створення художнього образу за допомогою музичних звуків. Більшість ефектів звуконаслідування та звукозображання створена [в опері М. В. Лисенка «Енеїда»] за допомогою ладогармонійних засобів (Мист., 6, 1964, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 501.