ЗВУКОІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. До якого не проникають звуки; ізольований від звуків. Комплекс спеціальних тренувань і випробування включав.. тривале перебування у спеціально обладнаній звукоізольованій камері (Наука.., 5, 1961, 21); Студії завжди добре звукоізольовані, щоб мікрофони не сприймали жодного стороннього звуку (Осн. радіотехн., 1957, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 501.