ЗВІ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́дати. Навіщо ж пісня? А на те, Щоб легше брать усе круте І неприступне у житті, На ще не звіданій путі (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 50); Пойнятий жахом ще не звіданої самоти, Іван глянув довкола (Кол., Терен.., 1959, 17); Сергій відчув досі не звіданий приплив енергії (Гур., Друзі.., 1959, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 479.