ЗВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити віном. З суду ми нині Декрети дістали: усе, що дід мав, Між нас поділити по рівній частині, А кожний щоб з того сестру звінував (Фр., X, 1954, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 484.