ЗВІ́РКА, и, ж.
1. Дія за знач. звіря́ти2 1-3. Ад’ютант почав повторювати телефонограму для звірки (Бурл., М. Гонта, 1959, 25).
2. спец. Останній перед друкуванням коректурний відбиток в аркушах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 485.