ЗВІРОБО́ЇВКА, и, ж., розм. Горілка або спирт, настояні на звіробої (див. звіробі́й2). Я про його [батька] старий шлунок держу на полиці звіробоївку (Барв., Опов.., 1902, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 485.