Що oзначає слово - "звіт"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗВІТ, у, ч.

1. Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. У Якутську геодезистам запропонували подати звіт про.. роботу (Видатні вітч. географи.., 1954, 22); Підбирав [Біляєв] для індивідуального навчання літературу, приймав звіти і сам звітував на бюро партійної організації (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 78); Бюро Дніпропетровського обкому комсомолу заслухало звіт сталевара Старостіна про те, як він виконує своє соціалістичне зобов’язання у змаганні з металургами Москви (Рад. Укр., 1.1 1951, 1); // бухг. Документ про витрату грошей ким-небудь. — Не забудьте ж, Катерино Петрівно, звіт до бухгалтерії. Скільки ви там на поїздку витратили… (Вишня, І, 1956, 140).

Бра́ти (дава́ти і т. ін.) гро́ші під звіт, бухг.— брати (давати і т. ін.) гроші наперед для виконання доручень з тим, щоб були подані документи про їх витрату; Склада́ти (скла́сти, здава́ти, зда́ти і т. ін.) звіт — звітуватися письмово чи усно. Мляво й сонно тягнеться засідання соймику, ..посли Брацлавського воєводства складають звіт про те, що було у Варшаві на Вальному соймі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28); Краще помислити, як скласти йому звіт про розгром банди, скільки.. відвести місця Нечуйвітрові, а скільки й собі… (Стельмах, III, 1962,248).

2. Докладна розповідь, інформація і т. ін. про що-небудь. Час від часу горійці і подоляни обмінювалися звітами про успіхи в науці (Вол., Сади.., 1950, 111); Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ. Але під пилом цим горять слова, Що їхня правда й дотепер жива (Бажан, І, 1946, 296).

Тво́рчий звіт — демонстрація успіхів колективу або окремої особи у мистецтві, літературі і т. ін. Республіканська художня виставка 1963 року — черговий творчий звіт українських митців народу, Комуністичній партії, радянському урядові (Мист., 5, 1963, 8).

Здава́ти (дава́ти) собі́ звіт у чому — розуміти, усвідомлювати що-небудь. Не досить погодитися з тим, що література повинна служити народу, необхідно ще порозумітися відносно того, що саме потрібно людям.. Не всі з достатньою ясністю здають собі звіт у цьому (Талант.., 1958, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 488.