ЗВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до звіту (у 1 знач.). Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152); // Який містить звіт. Звітна доповідь; // На якому відбувається звіт. Так настрахав Демид своїм криком, що й на звітних зборах ніхто йому не дорікав, ніхто не перечив (Жур., Звич. турботи, 1960, 211).
Зві́тний пері́од (рік і т. ін.) — час, за який звітують. За звітний період діяльність партії здійснювалась на основі лінії, визначеної XX-XXII з’їздами (Резол. XXIII з.., 1966, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 488.