ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗВІ́ТРИТИСЯ, иться, док.
1. Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру та інших атмосферних явищ.
2. Зникати, розсіваючись, випаровуючись; вивітрюватися. При нагріванні без доступу повітря він [червоний фосфор] звітрюється (Хімія, 9, 1956, 93); Токсичні речовини при введенні в грунт повинні.. зникати з нього (звітрюватись, випаровуватись) або розкладатись (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 217); * Образно. Візьму стебло в тугі робочі руки, З яких іще не звітрилась війна (Стельмах, Жито.., 1954, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 489.