ЗГА́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зга́дувати. Почали ми тиху розмову — згадування. Згадали наші забавки давні дитячі, —пригадали й дівочі безсумнії часи… (Вовчок, І, 1955, 241); Згадування прізвища Любчика вплинуло — Мальований махнув рукою, погоджуючись (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 507.