Згарцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 137.
Що oзначає слово - "згарцювати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.