Згомоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. ІІ. 125.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 140.
Що oзначає слово - "згомоніти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.