ЗГО́НИНИ, нин, мн. Залишки від первинної очистки зерна віянням. І разу не підгребла вона [Мотря] сама за собою згонини коло машини… (Григ., Вибр., 1959, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 519.