ЗГРУ́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до згрузи́ти; // у знач. прикм. Він ще довго стояв за ворітьми — дивився на згружену осінню дорогу, що простяглася через лощину (Мик., II, 1957, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 524.