ЗГРУЗИ́ТИ, згружу́, згру́зиш, док., перех., розм. Розмоклу від дощу дорогу або стежку зіпсувати ходьбою, їздою і т. ін. На середині [озера] леліло чисте плесо, до котрого вела згружена стежка, то її згрузили ноги скотини, простуючи до водопою (Мирний, IV, 1955, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 524.