ЗГУСТІ́ТИ, і́є, док., рідко. Те саме, що згусти́тися. Прорізавсь місяць крізь туман, Згустіли оболоки (Граб., І, 1959, 414); Лемент знявсь, гидке ячання І снастей, і риштування, Морок ще згустів (Стар., Вибр., 1959, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 527.