Згі́рря, ря и згі́р’я, р’я, с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. См. Згі́рок. Східці по згір’ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір’ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 138.