ЗДЕМАСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. військ. Зняти, знищити, порушити маскування, відкрити замасковані предмети.
2. перен., рідко. Викрити кого-небудь, розкрити приховані наміри і т. ін. Він бажав відразу розбити, здемаскувати Євгенія, любуватися його заклопотанням (Фр., VII, 1951, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 533.