ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до дерев’яні́ти. Опік [кореневої] шийки може статись протягом весни і цілого літа, поки тримається висока температура і тканини молодого сіянця не здерев’яніли (Шкідн. і хвор., рослин, 1956, 424); Поранена рука не діяла, здерев’яніла, плече пекло, тіло нараз обважніло (Баш, Надія, 1960, 327); Він якось так дивно замкнувся в собі, здерев’янів, ніби все живе вмерло в його душі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 533.