ЗДИЧА́ВІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. здича́віти. Надмірні податки довели населення до жахливих злиднів і здичавіння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 538.