ЗДРІ́БНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здрібни́ти; // у знач. прикм. Стрижень олівця («міна») виготовляється із здрібненого графіту і повинен бути насичено чорного кольору (Шк. гігієна, 1954, 247); Смирнов був маленький на зріст, мініатюрний, і товариші, коли дражнили його, всі речі, жартуючи називали неодмінно зменшеними, здрібненими, неначе дитячими іменами (Смолич, Мир.., 1958, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 549.