ЗДРІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що задріма́ти. — Нещасний! — міркували люди. — Певно, здрімався над грішми і зіпхнув каганець зі стола в солому (Фр., II, 1950, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 550.