ЗДРІМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Заснути на короткий час. Приляже [Катерина] на годину-дві вдень, іноді здрімне й звечора, а від півночі вже до самого ранку сидить одна-однісінька біля хворого (Вільде, Сестри.., 1958, 98); Перерва на обід тривала тільки годину, треба було встигнути пообідати, попити чайку ще й здрімнути на півгодинки (Смолич, V, 1959, 462).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 550.