ЗДУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Здивуватися. Яким роздумував над добрими людьми, як то вони з ним собі поступили, здумівся над їхньою чеснотою і любов’ю, з якою пригорнули його до себе (Ков., Світ.., 1960, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 551.