ЗЕЛЕ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що Зе́лень брилья́нтова (див. зе́лень). Обличчя її завжди було в плямах синього чорнила або зеленки (Сміл., Сашко, 1957, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 554.