ЗЕЛЕНОО́КИЙ, а, е. З зеленими очима. Одна зеленоока [ящірка].. чимдуж подалася між цеглу (Мирний, І, 1954, 256); * Образно. Провора повільно йшов стежкою вгору, назустріч річці, і вода, зеленоока, невгамовна, обдавала його холодними бризками (Донч., III, 1956, 505).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 555.