ЗЕРНООЧИ́СТКА, и, ж. Очищення зерна (у 1, 2 знач.) від сторонніх домішок. Хліб з самоскида висипається на бетоновану площадку току і потрапляє на транспортер зерноочистки (Рад. Укр., 7.VII 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 561.