ЗЕ́РНЯТКОВИЙ, а, е. Який має зернятка, насіння в своїх плодах. Сіянці зерняткових порід Мічурін через рік розсаджував на більші віддалі (Юним мічур.., 1955, 54); // у знач. ім. зе́рняткові, вих, мн. Рослини, плоди яких мають зернятка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 562.