ЗЖОЛО́БИТИ, блю, биш; мн. зжоло́блять; док., перех.
1. Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь.
2. безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін. — Не раз кажу: хоч вроду свою пожалій, бач, як обличчя зжолобило, хто не погляне — одвернеться й чортихнеться (Стельмах, І, 1962, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 565.